В Баку відкрилась бібліотека майбутнього)

"Коли ви в останній раз були в бібліотеці?" - не раз запитують пересічного жителя при різних опитуваннях.

У наші дні, в епоху інформаційних технологій похід в бібліотеку здається декому досить дивним. Ще б пак, адже все необхідне сьогодні можна без проблем знайти в Інтернеті. А якщо у всесвітній павутині її немає, то звідки ж їй взятися в бібліотеці? Так міркує більшість, згадуючи старі добрі бібліотеки, які працюють за радянським принципом. Порожні зали старих бібліотек привабливі сьогодні хіба що для ентузіастів, які шукають цінну інформацію, яку поки що не встигли оцифрувати.

Для сучасного покоління слово «бібліотека» досить часто асоціюється з електронним архівом творів, які можна скачати на власний кишеньковий гаджет.

Саме тому, дізнавшись про відкриття у 2014 році Центральної Бібліотеки та Центру Інформаційних Ресурсів Національної Академії Наук Азербайджану (НАНА), згоряючи від цікавості кореспонденти азербайджанського ресурсу 1news.az вирушили туди, щоб дізнатися, як же виглядає бібліотека майбутнього. Чим скористались ми для написання матеріалу для "Бібліотечного автобану".

Незважаючи на офіційну здачу будинку в експлуатацію, для звичайних відвідувачів Центральна бібліотека ще закрита і діє лише Центр Інформаційних ресурсів НАНА. Але при потребі директор цього центру Лейла Іманова люб'язно проведе екскурсію по новій, сучасній і дивовижно технологічній бібліотеці.

Вже на підході до нової будівлі стає зрозуміло, що на нас чекає цікава екскурсія - сучасний дизайн нової світлої, здебільшого заскленої будівлі не викликав асоціацій зі звичними нам бібліотеками.

З новітніми технологіями можна зіткнутися відразу ж. При вході на вас чекатиме інформаційний кіоск (до речі, з виходом в Інтернет), на моніторі якого висвічується інформація про бібліотеку та центру, про історію його створення, про послуги, що надаються, про різні формати наданої інформації, путівник по поверхах і т.д.

Тут же, поклавши в спеціальне відділення документ, що засвідчує особу, та сфотографувавшись на спеціально встановлену для цього камеру, відвідувач отримує читацький квиток (на 1 рік). До речі, перша читацька картка Центральної бібліотеки НАНА була вручена Президенту Азербайджану Ільхаму Алієву.

Ці ж послуги надаються читачам, які відвідують центр на інвалідному візку, з допомогою ще одного інформаційного кіоску і камери, встановлених трохи віддалік. Пандуси, інформаційні кіоски, спеціальна камера, читальний зал для слабозорох людей роблять доступними будівлю і бібліотеку для людей з інвалідністю та наближають його до європейських стандартів.

Автоматична система реєстрації, включаючи інформаційні кіоски, читацький квиток, спеціальні чіпи, прикріплені до книг, а також автоматична читацька система реєстрації отримання та здачі книг, формують читацьку дисципліну, самоконтроль і навички самообслуговування, одночасно допомагаючи системі управління бібліотекою аналізувати міграцію читачів і показники по пошуку інформації та книжок для побудови в майбутньому роботи бібліотеки з орієнтацією на потреби читачів. Система працює в режимі RFID - ідентифікації в радіочастотному спектрі електромагнітного випромінювання, Цьому служить організація всього простору і ресурсів бібліотеки.

Далі зупиняємося перед великим монітором, що складається з 9 комірок. Кожна з комірок отримує і демонструє інформацію з різних департаментів бібліотеки - служби читацьких залів, департаменту розробки і впровадження інформаційних технологій, департаменту зв'язків з громадськістю, міжнародного відділу і т.д.

Нова будівля Центральної Бібліотеки має 6 поверхів. Один з них - підземний. Тут знаходиться книгосховище, розраховане на 3,5 мільйона книг. Ще 500 тис. різних видань будуть зберігатися нагорі у відкритих книжкових фондах - в 14 читальних залах.

Далі проходимо в «Зал академіків». Цей зал розрахований на 50 місць. Все тут влаштовано для максимальної зручності відвідувачів. І дійсно, великий світлий зал, м'які шкіряні крісла, великі столи з ноутбуками, ніби закликають присісти, взяти з полиці якусь цікаву книгу і зануритись в неї з головою.

Частина книг на полицях вже розставлені. Решта продовжують сортувати усміхнені співробітники бібліотеки. Робота цих людей непомітна, але вона неоціненна. Не повірите, в ніч перед відкриттям весь колектив розійшовся лише о 4 годині ранку. Розкладали по полицях великий потік тільки що отриманих книг.

Незважаючи на те, що книг тут поки що мало, вони привертають увагу. Тут і Азербайджанська національна енциклопедія, і Коран на різних мовах і в різних виданнях, серія світової та азербайджанської класичної і сучасної літератури на азербайджанською мовою, виданої на підставі розпоряджень президента Азербайджанської Республіки за десятирічний період з 2004 - 2014 років на латинській графіці, 36 томів, присвячених образотворчому мистецтву Азербайджану, серія «Музеї світу», серія «Лауреати Нобелівської премії», книги, присвячені архітектурі Баку, Абшерона, Азербайджану, видані в 2013-му році на трьох мовах, рідкісна серія «Класики науки" 1955-го і 1995 го років, два повних зборів енциклопедичних словників Брокгауза і Ефрона (енциклопедія, видана в Російській імперії в 1890-1907 роках), Серія «Узеир Гаджибеков» з повним клавіром і партитурами і багато іншого.

Представлені ​​тут колекції подаровані бібліотеці відомими людьми, які побажали зробити бібліотеку гідної її творців і майбутніх читачів.

У просторих і світлих коридорах висять роботи молодих талановитих азербайджанських художників і плакати Ельміри Шахтахтінскій із серії «Азербайджан - країна древньої культури».

У бібліотеці встановлено близько 300 комп'ютерів для читачів і персоналу. Всі вони підключені до загальної системи за допомогою сервера, що дає вихід до ресурсів провідних бібліотек світу.

На кожному поверсі перед кожним читальним залом є реєстраційна стійка, де можна поставити питання, отримати або повернути книгу. Крім того, вся необхідна інформація буде доступна віртуально і нею можуть скористатися також іноземні громадяни.

Як вже було згадано, в новій бібліотеці 14 читальних залів. Одночасно тут можуть бути присутніми більше 1 тис. користувачів. У бібліотеці функціонують спеціалізована вчена зала, кімната обговорень і багато інших приміщень.

Крім читальних залів, тут є місткі і чудово обладнані зали для великомасштабних конференцій і виставок.

Тут можуть збиратися люди з різними інтересами (науковими чи творчими), обмінюватися знаннями, влаштовувати різні презентації, лекції та доповіді. Для них створена можливість швидкісного інтерактивного обговорення різного роду матеріалів, починаючи від текстових експертних документів і закінчуючи дизайнерськими розробками - комп'ютерне обладнання дозволяє внесення поправок в обговорюваний документ одночасно з 20-ти планшетів.

Також у бібліотеці є спеціальний читальний зал для людей з обмеженим зором. Тут вони за бажанням можуть скористатися як аудіолітературою (диски для прослуховування), так і літературою, надрукованою шрифтом Брайля (рельєфно-крапковий тактильний шрифт, призначений для письма і читання незрячими людьми).

Стратегічно важливим вихідним продуктом Центральної Бібліотеки Нана і Центру інформаційних ресурсів буде грандіозний проект - «Національна цифрова пам'ять».

Необхідність цього проекту продиктована тим, що в період, коли проти Азербайджану ведеться щоденна інформаційна війна, коли історія перекручується, культура присвоюється, а територія і природа стираються з карти світу, настав час зібрати воєдино всю інформацію про стародавню культуру, історію, науку, землі і природу Азербайджану, про інтелектуальний внесок країни в розвиток людства, систематизувати і оцифрувати цю інформацію, і зробити її доступною для інтернет-користувачів і дослідників, як за кордоном, так і в Азербайджані. Інформація буде збиратися системно, починаючи з інститутів і установ НАНА, законодавчих і виконавчих структур, вищих навчальних закладів, державних фондів, архівів, музеїв та бібліотек, медіа структур і закінчуючи приватними галереями, архівами, колекціями в Азербайджані і за кордоном.

Це буде величезний архів, що включає в себе рукописи, фотографії, картини, книги, веб-сторінки, фільми, карти - в загальному, всю інформацію про Азербайджан і людей, що творять для цієї країни. Буде показано, ким, якою організацією або установою і якого числа була надана кожна інформація окремо. Дана база допоможе зберегти найцінніші матеріали з історії та культури країни і найцінніший дослідницький матеріал для наступних поколінь.

Національна Цифрова Пам'ять буде мати постійно оновлювану резервну копію на віддаленому сервері, яка буде під пильною охороною. До цього проекту, так само, як і до багатьох інших проектів бібліотеки, будуть залучені читачі - волонтери.

Не тільки матеріали для Національної Цифровий Пам'яті, але також весь бібліотечний контент буде оцифрований і доступний також і на електронних носіях. З цією метою в окремому приміщенні встановлено кілька видів найсучасніших сканерів, здатних розпізнавати навіть важкорозпізнавані тексти.

Пройшовшись по всіх поверхах, варто спуститися на підвальний поверх - тут буде розташоване книгосховище. Тут також знаходяться фонди географічних карт, креслень, науково-технічної документації та багато чого іншого. І, зрозуміло, стелажі для книг.

Тут встановлена незаймиста підлога. Також діє система автоматичного пожежогасіння зі фторованим вуглекислим газом, безпечна для здоров'я співробітників, і, звичайно, книг. Зроблено все на випадок пожежі, щоб вдалося зберегти архів.

Також тут діє система зволоження повітря, підтримка необхідної температури - невід'ємні компоненти особливого режиму для зберігання книг.

Бібліотека майбутнього, звичайно ж, вражає. Азербайджанському читачеві зроблений неймовірний подарунок. Тепер наступний крок - за читачем.

Нова Центральна бібліотека Нана була побудована відповідно до Розпорядження Президента Ільхама Алієва від 29 квітня 2011 року. У листопаді того ж року глава держави заклав фундамент нової будівлі.

Джерело: http://www.1news.az/authors/editorial/20140513024304203.html

Про той випадок, коли відстань не має значення.

Відбувся захоплюючий скайп-полілог із молодою українською письменницею, яка живе в Маямі (Сполучені Штати Америки) Оксаною Лущевською.
                         

  Говорили на різні теми дитячої та підліткової літератури, обмінювалися позитивними емоціями, не обійшлося і без класних жартів.

 Наша розмова базувалася на (академічній) метафорі "література -- дзеркала, вікна, двері" 

Оксана Лущевська:

"Теми, які ми зрушили у полілозі, який, а я певна, лишиться і в нашій внутрішній діалогізації, власне, теми особистості на межі одинокості-відчайдушності та волонтерів. Також звучала тема любові. Багато приділили уваги темі війни, а саме в розмові про книжки "Від війни плачуть" (ВСЛ) Тірци Атар, "Листи на війну" (Братське), "Війна, що змінила Рондо" (ВСЛ) Романи і Андрія і "Мій тато став зіркою" Галини Кирпи (ВСЛ). "Зачепили" книжку "Enemy" італійця Девід Калі, яка сьогодні,

 в в нашій ситуації, спантеличує і не відпускає." 

  A на останок від дітей пролунало невеличке побажання: "п. Оксано! А покажіть нам як там у Вас за вікном...)" 

ДЯКУЄМО Oksana Lushchevska)))

10 «країн» в Україні, які варто відвідати: одеська Італія та хмельницька Ірландія

Якщо вам поки що не під силу закордонні курорти, не варто засмучуватись. В Україні повно місць, які дуже схожі на знамениті місця за кордоном. Виявляється, на нашій території “вмістилося” безліч заморських країн – починаючи від “дикої” південної Африки, закінчуючи далекою Країною Сходу Сонця 

1. Одеська “Італія”

Маленьке місто Вилкове непримітно розташувалося на півдні України, в 300 км від Одеси. І назва непримітна, і на карті майже непомітне, і населення всього кілька тисяч. Але є тут одне “але”.;Вилкове;– це місто … на воді! Так-так, виявляється в нашій країні теж є своя Венеція. Замість звичних вуличок і тротуарів – канали, шириною кілька метрів, якими місцеві плавають на українських “гондолах”. І, заради правди, варто відмітити, що повітря в Вилкове чисте і свіже, на відміну від характерного для Венеції запаху цвілі.

2. Херсонська “Африка”

Якщо ви давно мріяли вирушити на справжнє африканське сафарі, поспішаємо повідомити: тепер не потрібно летіти на інший материк у пошуках екзотичної фауни! Поблизу міста Каховка, що знаходиться в 100 км від Херсона, розкинула свої простори територія;заповідника Асканія Нова. Це унікальний куточок незайманої природи, де у вільних умовах проживають дивовижні для наших країв птахи і тварини. Кого тут тільки не зустріти: верблюди, зебри, фламінго, антилопи, лами, степові орли, коні, журавлі, бізони, буйволи, сайгаки … Такого тісного контакту зі світом фауни Вам не знайти навіть у зоопарку: павичі гордовито виходжують зовсім поруч, а щоб погладити поні – достатньо лише простягнути руку. Обережно, верблюди! А вони тут не тільки плюються в різні боки, але можуть і потрапити в ціль.

3. Ужгородська “Японія”

Необов’язково знати японську мову або захоплюватися культурою аніме, щоб перейнятися любов`ю до Японії. Подорожуючи в перші травневі дні по Україні, ніяк не можна обійти увагою вітчизняний східний оазис – цвітіння сакури в Ужгороді. Саме в цей період, як правило, фантастичний пейзаж постає у всій своїй рожевій красі: немов в одній зі сцен японського кінофільму, коли головна героїня гордо ступає по алеї, а ніжні пелюстки сакури обсипають її рожевим дощем. Видовище для досвідчених естетів! А якщо ви відвідаєте вулиці Довженка та Ракоці, побачите ще більш хвилюючу картину – тут разом з сакурами розпускаються білі і фіолетові магнолії.

4. Закарпатські “Альпи”

Величні зелені гори, немов насунули на себе білу шапку – подібне видовище ви, без сумнівів, знайдете в Альпах. Але в Карпатах вас чекає щось зовсім особливе: починаючи з незайманої природи, закінчуючи дивовижною гостинністю місцевих жителів. Бурхливі річки і гірські озера, безкрайні поля, огорнуті легким серпанком і ледь чутними гуцульськими мелодіями – тут справді чарівний вигляд природи ідеально доповнює неповторний колорит.

Але як же побувати в Карпатах і не побачити;Синевирське озеро? Це все одно, що відвідати Рим, проігнорувавши Колізей! Назву водойми місцеві жителі пояснюють однією красивою легендою – про графську доньку на ім’я Синь. Гуляючи якось раз карпатськими просторами, зустріла дівчина пастуха – Вира. Як і водиться в подібних історіях, молоді люди полюбили один одного і стали таємно зустрічатися. Дізнавшись про це, суворий граф був невблаганний: він наказав скинути пастуха зі скелі. Довго плакала Синь. Настільки довго, що й виплакала ціле озеро. Легенди легендами, але є щось чарівне в цьому куточку природи. Вода в джерелі настільки чиста, що навіть на найбільшій глибині можна побачити дно! А навколо – сосни, ялиці, буки … Не дарма це місце називають “перлиною Карпат”.

5. Карпатська “Голландія”

Щорічно в Нідерланди з’їжджаються мільйони туристів, щоб помилуватися знаменитим голландським парком нарцисів. А чи знаєте ви, що в мальовничому Закарпатті Вас чекає ще більш ефектне видовище? У районі містечка Хуст, куди найзручніше дістатися через Львів, подолавши 300 км. Але це того варте! На початку травня тут буквально за одну ніч відбувається справжнє диво –;величезний зелений простір укривається сліпучо білосніжним цвітінням нарцисів. Місцеві пояснюють це прекрасне явище не менш романтичною легендою. Як ви встигли зрозуміти, в Карпатах красиві історії люблять.

А оповідає ця легенда про кохання княжої доньки Русі і простого гончара Іванка. За легендою, якось раз у знак своїх ніжних почуттів хлопець подарував коханій вазу з намальованим нарцисом. Дізнавшись про це, князь сильно розсердився і скинув подарунок з високої гори вниз. Розлетілася ваза сотнею дрібних шматочків, а коли зійшло сонце – всі побачили – поляна “розцвіла” білим килимом з нарцисів. Так і живе красива легенда на вустах у місцевих, а мальовнича долина щовесни стає її наочним підтвердженням.

6. Чернівецька “Прага”

Ох, ці прекрасні кольрові вулички Праги! Вся принадність старовинної Європи втілилася в них. Стоп-стоп, але ми в Чернівцях! Місто чарує вже з самого приїзду – створюється відчуття, що за ніч ви перемістилися на кілька століть назад. Це пробуджує бажання скоріше побачити, що ж підготував саме місто. А воно вас точно не розчарує! У першу чергу, рекомендуємо прогулятися вулицею Ольги Кобилянської. Це справжня гордість міста, яку раніше населяли самі знатні вельможі. Згідно з легендою, вулицю навіть підмітали букетами троянд

Наступне, що необхідно побачити в Чернівцях – це національний університет. Один з найстаріших в Україні, між іншим. Зовні він нагадує найвідоміші європейські університети: Кембридж, Сорбонну і т.д. Побувавши у Чернівцях, не можна обділити увагою величні ратуші і собори з фресками. До слова, завдяки історичному впливу Австро-Угорщини їх тут величезна безліч! Також не забудьте відвідати величезну центральну площу турецького колодязя і подивитися на оригінальний будинок-корабель.

7. Хмельницька “Ірландія”

А побувавши в Хмельницькій області, ми немов перемахнули через океан! Коли доберетеся до маленького села Бакота, перед вашими очима постануть прекрасні зелені пагорби Ірландії з її скелястим рельєфом. А з висоти відкривається чарівний пейзаж – на блискучу водну гладь. Але, крім мальовничого виду на Дністер, це містечко має ще одну особливість – його немає на карті. Винна у цьому непокірна річка – прилив знищив більшу частину території Бакоти та її архітектурні пам’ятки.

Тепер цю назву умовно носить берег уздовж Дніпра, де збереглися руїни колись величного монастиря. Знайти це містечко можна в 50 км на схід від Кам’янця-Подільського. Здається, що якщо і жив Бог на землі, то в цих білих келіях, а якщо пив воду – то з цілющих джерел Бакоти.

8. Черкаська “Швейцарія”

З Хмельницької області вирушаємо в Черкаську – продовжуємо нашу кругосвітню подорож! Всього в 100 км від столиці, в районі села Буки є одне воістину райське містечко, яке українці вже давно прозвали “маленькою Швейцарією”. А все завдякиБуцькому каньйону, високі скелясті береги якого охороняють спокій річки Гірський Тікич. Цей пейзаж на диво нагадує норвезький фіорд! Найбільш прекрасним Буцький каньйон постає саме в травні – природа укривається яскраво-зеленим різнотрав’ям і “прикрашається” дикими тюльпанами.

Зовсім поряд з каньйоном розташувався галасливий водоспад, а якщо пройти ще трохи далі, Ви побачите руїни старовинного млина, побудованого ще в ХІХ столітті. Тут багато рівнинних майданчиків для пікніків, тому якщо у Вас є намет – сміливо беріть його з собою.

Буцький каньйон

9. Українська “Ніагара”

Знаєте, що є спільного у Тернопільської області зі штатом Нью-Йорк? Це наявність величного водоспаду. Однак, наш Джуринський водоспад донині залишається в тіні свого більш “розкрученого” сусіда – Ніагарського водоспаду. Але, побувавши в маленькому селі Нирків, ви зрозумієте, що незаслужено. Дістатися туди досить складно: громадський транспорт практично не заїжджає в таку глибинку, а ось на автомобілі можна – від Тернополя Нирків відокремлюють близько 250 км.

Але такий шлях подолати точно варто заради чудових пейзажів! Це один з найбільших українських водоспадів: цілих 16 метрів бурхливої ;;гірської води, яка з шумом прокладає собі дорогу. Через потік вимощений невеликий місток, а зовсім поруч розташувалися руїни Чорногородська замку, тому ефектні фотографії – гарантовані. І якщо ви все-таки вирішите вибратися в цю частину України, рекомендуємо вам захопити з собою намети та купальні костюми – звідси точно не захочеться їхати як мінімум кілька днів.

10. Тернопільська “Німеччина”

Але не поспішайте покидати Тернопільську область після екскурсії до Джуринського водоспаду. Цей південний куточок умістив в собі ще одне мальовниче містечко – село Заліщики. З усіх боків круглий клаптик землі оточений річкою Дністер, а на сушу веде лише невеликий міст. Такий собі півострів прямо в “серці” України – в 120 км від Тернополя! Але панорамний вигляд – це ще не все, чим можуть похвалитися Заліщики. У самому місті також є на що подивитися.

Довгий час це місце знаходилося під протекторатом Польщі, якій воно і зобов’язане своєю прекрасною архітектурою: старовинним костелом Щепанова, величним маєтком князя Понятовського, церквою Св. Трійці. Чим Заліщики заслужили місце в нашому ТОПі українських “країн”? Справа в тому, що це маленьке село разюче нагадує один з куточків Німеччини під хитромудрою назвою Сааршляйфе: тут річка Саар огинає зелений пагорб села Оршольц – так, як і в Заліщиках.

http://www.newskraine.com.ua/ ©